7 жовтня 2011 року юридична громадськість Івано-Франківщини відзначала професійне свято - День Юриста.
В примішенні Надвірнянської районної державної адміністрації відбулася зустріч із студентами юридичного відділення Надвірнянського коледжу та лідерами громадських організацій Надвірнянщини приурочена 15-й річниці Конституції України та 20-річчю незалежності нашої держави.
прфесора, заслуженого юриста України Костицького Василя Васильовича. Також в обговореннні актуальних проблем державотворення та конституційного права взяли участь заступник голови РДА Б.Ковалюк, заступник голови районної ради І.Писклинець, начальник районного управління юстиції Я.Левкун.7 квітня цього року
Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про засади запобігання та
протидії корупції в Україні”, який набирає чинності з 1 липня 2011 р.
Новий Закон змінює
загальнодержавний підхід до розуміння корупції, яке на наш погляд, є більш
прогресивним. Так, корупція — це використання особою, зазначеною в частині
першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов’язаних із
цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття
обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Таке формулювання
поняття “корупції” є ширшим у порівнянні з попереднім визначенням корупції
згідно із Законом України «Про боротьбу з корупцією» і дає підстави для
висновку, що корупційні дії можуть бути скоєні не тільки особами, які
уповноважені на виконання функцій держави, а про охоплення протидією корупції і
в таких сферах суспільних відносин, які раніше були поза увагою держави. У
зв’язку з цим розширено коло суб’єктів відповідальності за корупційні
правопорушення: від Президента України до посадових осіб, які одержують
заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, юридичних осіб та
фізичних осіб (ст.4 Закону). Корупціонером може бути визнана будь-яка особа, що
здійснює владні, організаційно – розпорядчі чи адміністративно – господарські
повноваження на власну користь. Це не тільки державні службовці, а й ті, хто працює в
приватній сфері. Проте все ж таки, не підпадають під дію закону рядові
працівники, які, користуючись наданими їм службовими повноваженнями та
пов’язаними із цим можливостями, можуть реалізувати корисливий інтерес щодо
отримання неправомірної вигоди, зокрема, для прикладу, у сфері освіти й
медицини.
Слід відзначити, що
привертає увагу включення до нового визначення поняття “корупції” такої ознаки,
як прийняття обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди.
Новим Законом
розширено перелік суб’єктів, що здійснюють заходи із запобігання та протидії
корупції (ст. 5 Закону). Здійснено їх функціональне розмежування на суб’єктів,
відповідальних за формування, розробку, реалізацію, координацію антикорупційної
політики держави, тих, що здійснюють безпосереднє виявлення, припинення та
розслідування корупційних правопорушень, а також тих, що беруть участь у
запобіганні, виявленні та припиненні корупційних правопорушень.
Відповідно до
положень частини першої статті 3 Закону до суб’єктів, які здійснюють заходи
щодо запобігання і протидії корупції, віднесено Президента України, Верховну
Раду України, а також органи прокуратури України в межах повноважень,
визначених Конституцією України.
До здійснення заходів щодо запобігання і
протидії корупції або участі в них включено органи державної влади в межах
повноважень, визначених законами та іншими виданими на їх основі нормативно –
правовими актами.
Координацію органами
державної влади визначеної Президентом України антикорупційної стратегії та
інформування громадськості про вжиті заходи щодо запобігання і протидії
корупції здійснюватиме спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної
політики, який в установленому порядку утворюється Президентом України. Цією
нормою вбачається підпорядкування спеціально уповноваженого органу з питань
антикорупційної політики Президенту, а не Уряду, як це було раніше. Відповідно,
це також передбачає створення нового положення про орган, яке визначить його
повноваження.
Слід звернути увагу
на те, що координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії
корупції здійснюють у межах наданих повноважень, визначених законами,
Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
Участь у запобіганні,
виявленні, а в установлених законом випадках і у здійсненні заходів щодо
припинення корупційних правопорушень, також беруть: уповноважені підрозділи
органів державної влади; місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування. Для прикладу, в Міністерстві юстиції таким уповноваженим
підрозділом є відділ антикорупційної політики, до основних завдань якого
віднесено запобігання зловживанням та попередження службових правопорушень в
органах юстиції, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери
управління Міністерства юстиції України, виявлення корупційних ризиків, що
виникають у процесі діяльності органів юстиції та надання рекомендацій щодо їх
усунення тощо. В апараті Державної виконавчої служби – сектор з питань запобігання
корупції, який покликаний проводити профілактичні заходи і саме запобігати
вчиненню корупційних дій. В обласних державних адміністраціях – сектор або
спеціаліст з питань запобігання та протидії корупції.
Також до участі у
запобіганні та здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень
включено підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості та
форми власності, їх посадові особи, а також громадяни, об’єднання громадян за
їх згодою.
Варто відзначити також те, що нове
законодавство покладає обов’язок вживати заходи щодо запобігання та протидії
корупції на посадових і службових осіб органів державної влади, посадових осіб
місцевого самоврядування, юридичних осіб, їх структурних підрозділів. Так,
зазначені суб’єкти у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання
інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних органів,
зобов’язані вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно
письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноваженого суб’єкта у цій
сфері.
Отже, виходячи із
викладеного, вважаємо, що Закон України “Про засади запобігання та протидії
корупції в Україні” в цілому є більш прогресивним ніж попередній Закон України
“Про боротьбу з корупцією” і внесе позитивні зрушення у боротьбі з корупцією.
Важливим для цього є також його сумлінне виконання усіма державними органами,
інститутами громадянського суспільства.
Виходячи із норм нового
антикорупційного законодавства, слід зрозуміти що запобігання та попередження
проявам корупції у всіх сферах надання послуг громадянам стане основою
зменшення корупції в цілому. Спрощення та відкритість у наданні послуг
громадянам – є запорукою зменшення зловживань зі сторони державних службовців
та керівників підприємств, установ, організацій.
Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини в перший же рік своєї незалежності। В нашій країні не існує спеціального законодавства для неповнолітніх, і їх права виділені окремими статтями Сімейного, Цивільного, Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів України, а також регулюються окремими законами, такими як закони «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про попередження
насильства в сім’ї».
Різні державні інституції та міністерства покликані відповідати за дотримання прав дитини в Україні. Багато зусиль також докладають громадські організації, які працюють на терені захисту прав дитини, щоб кожна дитина почувала себе захищеним законом повноцінним членом суспільства.
Захисти себе
Конвенція ООН про права дитини – це твої права. Вони знайшли своє відображення у чинному законодавстві України. Ти можеш не думати про них. Ти можеш не використовувати їх щодня. Втім, ти маєш знати, що вони існують і вони невід’ємні від інших прав, гарантованих тобі державою.
Закони різних країн різні. Йдеться зокрема про цифру повноліття і про вік, з якого підліток несе кримінальну відповідальність за скоєний злочин: в одних країнах це 7 років, в інших – 12, в Україні – 14-१६ років. Але ти повинен знати, що є права, які не можна змінити. Наприклад, право
на турботу і піклування। Також незмінним є, твердження про те, що всі діти мають рівні права। Держава може бути більш чи менш демократичною, але змінити ці права вона не може. Вони – твої.
Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них ти знайдеш 40 прав, які має дитина। Нижче наведені тільки ті статті Конвенції, які стосуються твоїх прав। Всі права можуть бути класифіковані за певними принципами.
Спробуймо класифікувати права:
Права «піклуйтеся про мене»
Права «не знущайтеся наді мною»
Права «я маю власну думку»
життя деяких дітей є важчим, ніж у їхніх однолітків. Тому такі діти потребують спеціальної уваги і
піклування
Діти-інваліди
Діти, позбавлені батьківського піклування
Діти-біженці
Діти у конфлікті з законом
Пам'ятай!
Дитина вправі особисто звернутися по захист своїх прав до:
1. органу опіки та піклування;
2. служби у справах дітей;
3. центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
4. інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.
Надвірнянське районне управління юстиції з нагоди святкування Дня захисту дітей хоче побажати всім дітям та школярам знайомитись із своїми правами а також оздоровитись та відпочити за період літніх канікул.
Законом встановлено,
що «публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами
та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі
виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним
законодавством або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших
розпорядників публічної інформації, визначених цим законом».
Згідно із законом, «публічна
інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом».
Законом встановлено
також гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації.
Згідно із документом,
«право на доступ до публічної інформації гарантується:
– обов’язком
розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, окрім випадків,
передбачених законом;
– визначенням
розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових
осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації,
якою він володіє;
– максимальним
спрощенням процедури подання запиту і отримання інформації;
– доступом до засідань
колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених
законодавством;
– здійсненням
парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на
доступ до публічної інформації;
– юридичною
відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації».
Також законом встановлено порядок доступу до інформації, який
забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних
веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах;
будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.
Ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає: «Строк
розгляду запитів на інформацію»:
1. Розпорядник інформації
має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
2. У разі якщо запит на
інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи
особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій,
катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися
або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не
пізніше 48 годин з дня отримання
запиту.
3. Клопотання про
термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
4. У разі якщо запит
стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації
серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з
обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник
інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих
днів з дня отримання запиту.
Стаття 24 закону передбачає
відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації
несуть особи, винні у вчиненні таких правопорушень : ненадання відповіді на
запит; ненадання інформації за запитом; безпідставна відмова у задоволені
запиту на інформацію; не оприлюднення інформації відповідно до ст.. 15 цього
Закону; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної
інформації; несвоєчасне надання інформації; необґрунтоване віднесення
інформації до інформації з обмеженим доступом; нездійснення реєстрації
документів; навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
10 березня 2011 року відбулась V сесія Надвірнянської районної ради.На сесії затверджено Районну програму правової освіти населення на 2011-2015 роки, розроблену Надвірнянським районним управлінням юстиції.
На виконання заходів, передбачених програмою, у 2011 році прийнято рішення про виділення коштів з районного бюджету в розмірі 10 тис.грн.
Очікувані результати виконання програми: підвищення загального рівня правової культури та вдосконаленняя системи правової освіти населення, набуття громадянами необхідного рівня правових знань, формування у них поваги до права.
лення системи правової освіти населення, набуття громадянами правових знань та формування більшої поваги до норм права.
22 лютого в приміщенні Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану було проведено прийом громадян заступником начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області - начальником відділу ДРАЦС Грицюк Г.М.
Щиро вітаю всіх із справжнім чоловічим святом, історія якого сягає початку минулого століття, - Днем захисника Вітчизни!
Із чудовим днем любові 
Хотілось би також зазначити:
